Європейський парламент Цей парламент представники різних країн Європи заснували 1958 року. Всі громадяни країн-членів ЄС, які мають право голосувати, обирають депутатів парламенту ЄС на виборах, що відбуваються кожні п'ять років. Кожна з 28 країн-членів ЄС може делегувати до парламенту Європейського Союзу певну кількість депутатів, пропорційно до кількості населення. Всього Європейський парламент налічує 751 депутата. Найбільшу групу (96 депутатів) утворюють делегати від Федеративної Республіки Німеччини. Адміністрація Європейського парламенту (Європарламенту) знаходиться в Люксембурзі, а пленарні засідання відбуваються в Страсбурзі та Брюсселі. Європарламент разом з Радою міністрів ЄС приймає європейські закони. Право голосу парламент має у прийнятті рішень з питань бюджету ЄС, освіти, охорони довкілля, охорони здоров'я, культури тощо. Деякі рішення ЄС потребують обов'язкового схвалення Європарламенту. Це стосується прийняття нових країн у члени ЄС, призначення членів і президента Європейської комісії. З часу заснування ЄС права Європарламенту розширювалися. Останнім кроком у цьому став Лісабонський договір, який набув чинності вкінці 2009 року. Цей договір передбачає, зокрема, збільшення участі парламентів країн-членів ЄС у створенні нових законів ЄС. |
Європейська рада Рада Європейського Союзу – орган ЄС, де збираються усі галузеві міністри країн-членів ЄС. Недарма її часто називають "Радою міністрів ЄС". Разом з Європейським парламентом Рада є законодавчим органом ЄС. Залежно від галузі міністерств існує Рада міністрів закордонних справ, Рада міністрів фінансів, Рада міністрів сільського господарства, Рада міністрів транспорту і т.д. Галузеві міністри приймають рішення, що стосуються майбутнього багатьох європейських країн. Скажімо, це можуть бути рішення щодо побудови нової залізниці через Європу, або введення нових водійських прав на всій території ЄС, або щодо розміру фінансової допомоги для сільського господарства країн-членів ЄС. Рада міністрів ЄС приймає закони, постанови та так звані директиви. При цьому Рада повинна враховувати рішення та рекомендації найвищої інституції (найвищого органу) ЄС – Європейської ради (тобто ради очільників держав і голів урядів усіх країн-членів ЄС). Також Рада міністрів ЄС реалізує пропозиції (законопроекти) Європейської комісії. |